 | | | Для Sanna Cooll:
Тільки я б так зробила:
О, Соледад Монтойя!
Від вітру олив і нагорій
ти принесла з собою
солодкість німого горя.
З зливами ласки і смутку,
смертної знемогою жасмину
можеш змішати ці думки,
якщо я тіло покину... |
|
| | | Для Sanna Cooll:
А вот еще композиция из снов. Какой-то добрый человек перевел его на українську мову. Очень люблю этот язык, было приятно... :))
***
Мадонна Соледад повільно проходить по нічному місту.
Сирий вітер зірвав з її голови чорне покривало,
і воно в'ється за вузькими плечима, як тінь її думок.
Вона хоче зустрітися з тобою.
Ти можеш з завмираючим серцем чекати в нічному тривожному парку
знайомого побрязкування її браслетів,
і розбити обсидіанові дзеркало її зіниць
своїм відображенням, і нудитися від
неможливості сказати хоч що-небудь ...
А можеш піти в тінь, коли вона проходить мимо,
радіти, що уникнув зустрічі,
а назавтра шукати її в брудних провулках і тужити, як перед смертю.
О, Соледад Монтойя!
Від вітру олив і нагорій
ти принесла з собою
солодкість німого горя.
З зливами ласки і смутку,
смертної знемогою жасмину
можеш змішати мої думки,
якщо я покину тіло ...
Очі її - березневе небо перед заходом, голос її ...
А чи чув його хто-небудь? Ось вона в дзеркалі за твоєю спиною,
і по губах тінню ковзає усмішка,
від якої хочеться розчинитися в каламутному склі,
стати дзеркалом і вічно відображати ці очі, руки,
ніжно чіпаючи променем світла срібло кілець на тонких пальцях.
І привиди минулих днів непомітно випаровуються разом з амальгамою,
і душа твоя чиста, як скло, нещодавно ще колишнє дзеркалом ...
А мадонна Соледад вже в дорозі.
І ти не зможеш сказати "прощай" тому, кого любиш,
вистраждане, ненависне "прощай",
необхідне тобі, щоб не зійти з розуму,
коли її тінь випадково промайне в очах твоєї сумної любові.
І в спекотному липні повіє вересневої прохолодою,
коли її рука нечутно торкнеться твоєї опущеною голови.
Але перш, ніж ти встигнеш підняти очі,
оксамитове покривало зникне в листі, затомится від передчуття своєї долі.
Вона продовжує шлях ...
О, Соледад Монтойя!
Втомлені листя тліють
під поглядами приречених.
Каштанами сипле осінь,
на землю стікає небо,
і тане нічне сонце
в твоїх дзеркалах бездонних ...
Вночі ти блукав по небу, над чорним паруючим містом, не знаючи, де приземлитися.
У всіх вікнах не було світла, і ти дізнався місцевість тільки за силуетом будинку справа.
І земля налетіла на тебе з розгону,
схлипнула бруд під ногами, і величезний вовк,
світиться в темряві, м'яко схопив тебе за руку.
З незрозумілою силою ти відкинув його кошлате тіло в сторону.
Звір з гуркотом ударився об залізні ворота і ... мерзенний старий обрушився в бруд і став брудом, хитро хіхікнув на прощання.
Перекинулося небо, і зорі засяяли звисала клаптями хмар,
змушуючи забути весь жах пережитого.
А сумна Соледад легко піднялася з краю твого ліжка,
і прозора фіранка втягнулася вітром у відкриту кватирку.
О, Соледад Монтойя!
Ти зберігаєш наші сни,
ти пам'ятаєш нашу тугу за нездійсненому,
ти завжди мовчиш,
коли ми плачемо від безсилля перед смертю
і від неможливості не жити так, як живемо ...
Ти - печаль Миру, сумне мовчання тисячоліть. О, soledad ...
(С) Мірра Лукенглас |
|
| | | Для автора:
Надо же,мы видим похожие сны. |
|
| | | Для Мангупли Леонид:
ага, мне тоже нравится, хотя та я и нынешняя, кажись, разные существа... |
|
| | | Для Страх Ельный:
Смыслы некоторых снов иной раз становятся понятны самому сновидцу только через много лет. Я когда этот текст (для газеты, в качестве эссе) лепила, просто описывала увиденное, но многое из того, о чем я писала тогда, просочилось в реальность со временем - знаками, образами, а то и событиями. И боюсь, что это еще не всё. Спасибо, Страх... Я стихи тоже вслух читать люблю, чтоб через меня звуки и слова проходили и растворялись в космосе. ;) |
|
| | | Для Мирра Лукенглас:
Поэзия не имеет возраста:) я просто вслух читал - была ночь и очень хотелось спать - смысла не улавливал, просто звуки - получилось как-то завораживающе трансообразно. очень в общем впечаталось впечатлило) |
|
| | | Для Ирина Малевана:
не забывайте - помнить необязательно :))))) |
|
| | | Для Страх Ельный:
Вообще-то это скрупулезное изложение моего давнего сна... текст написан в 1993, кажись, году. Ну и мантра, конечно, куда же нам без мантр с тантрами, сутрами и янтрами ;))))) |
|
| | | Гениально! Забываем, что общаемся с гением. |
|
| | | ААААААА это мантра одиночестваАААААА
|
|
| | | ААААААА это мантра одиночестваАААААА
|
|
| | | ГЕНИАЛЬНО. ШЕДЕВРИАЛЬНО. БОЖЕСТВЕННО. Пасиб!:-)) |
|
| | | Страшное происшествие случилось в Коктебеле 19 июля в 11-15. 18-летняя жительница Сумской области приехала в Крым на отдых и поселилась в маленьком домике, заросшем метровой травой.
В этот злополучный день девушка спала в комнате. Внезапно ее разбудил страшный треск и запах дыма. Решив, что горит дом (на самом деле во дворе загорелась сухая трава), бедняжка выпрыгнула в окно, прямо в огонь. Девушка побежала вперед и уткнулась в забор из сетки рабицы.
Пока в панике «пленница» пыталась разломать сетку, огонь ее настиг. Как оказалось, пожар начался еще в степи. Случайные свидетели вызвали службу «01», когда огонь уже бушевал вовсю.
«На место прибыли 2 отделения МЧС и два отделения местных пожарных частей, несколько водовозок – огнем были объяты трава и кусты на площади 8 га, - рассказывает начальник сектора пропаганды Феодосийского горуправления МЧС Сергей Кареев. – Тут же бросились к несчастной девочке, оказавшейся между сеткой и огнем.
На «скорой» пострадавшую срочно госпитализировали». У девушки оказались ожоги 1-2 степени 80% тела. Сейчас она в тяжелом состоянии находится в хирургическом отделении Феодосийской горбольницы.
Причину пожара устанавливают.
|
|
| | | Самокишу Максу: кровь, Макс, быстро впитывается, виноград солоноватый, правда, прорастает, а кому щас легко? :) |
|
| | | а вот сие после очередного прочтения зова - легло ровно и со странной красотой, без кровавых следов, а может кровь уже впиталась и я шел по виноградникам. |
|
| | | а дальше deus ex machIna
всебезразличный и бухой
выходит на берег пустой
и тридцать витязей мохнатых
навстречу дедушке бегут
здорова, дедушка, мы тут
ой, не в тему-настроения канешна, да только со мной обычно после таких состояний случается "гы-гы-гы" почему-то. вот и отреагировалось так |
|
| | | Нравится именно в таком виде - без разбиения на строки.
:))))))) |
|
| | | спасибо всем, пометившим этот текст присутствием. :) |
|
| | | Блистательно. Моё восхищение, Мирра. |
|
| | | Ещё раз скажу: обалденно. |
|
| | | в смысле, хорошо, что напомнила :) |
|
| | | Очень правильно сделала, что вытащила на свет Божий. Обалденная вещь! |
|
| | | отчего-то захотелось вытащить этот текст на свет Божий, не знаю почему. :| |
|
|
