Я не знаю про себе нічого...
Я - безмежнеє вранішнє поле
В покривалі туману густого.
На квітучій росою дорозі
Павутиння розкішні прикраси.
Хто я є? Скоро сонце зійде
І розтане завіса тим часом.
Ну а поки що - волого й дивно.
Передзвони вже чути пташині...Страница автора: www.stihija.ru/author/?Bright Подписка на новые произведения автора >>> |
